Головна сторінкаУрядовий портал
 
УКР | ENG | РУС
 
 
 
 


Аерокосмічний портал України
Нацдержслужби України
Урядова телефонна лінія

Наукові космічні дослідження


    Дослідження Землі та навколоземного просторуформування космічної погоди Один з основних напрямів світової космічної науки – вивчення процесів у магнітосфері та іоносфері Землі, спричинених активністю Сонця. Виявлено суттєвий вплив космічної погоди на самопочуття людей, стан технічних систем у навколоземному просторі. Нагальним постає питання організації служби космічної погоди. Ряд наукових центрів України проводять скоординовані дослідження з метою створення наукової основи для її прогнозування. Головна астрономічна обсерваторія НАНУ займається вивченням сонячної активності шляхом спостережень з поверхні Землі, а також з борту космічних апаратів серії «Коронас». Діяльність фахівців КрАО, Харківського і Київського національних університетів сконцентровано на дослідженні процесів в активних частинах сонячної атмосфери і розробці моделі сонячного вітру. В Інституті іоносфери НАНУ та МОНУ вивчається механізм виникнення іоносферних штормів під час сонячних спалахів. Радіоастрономічним інститутом НАНУ і НЦУВКЗ проведено в радіохвильовому діапазоні цикл спостережень за викидами сонячної маси у міжпланетний простір. В ІКД НАНУ-НКАУ виконано цикл робіт з дослідження нелінійних хвильових процесів у навколоземному просторі, впливу сонячних збурень на гео- і біосферу Землі; для надання громадянам даних щодо космічної погоди створюється відповідна інформаційна система.


    Проект «Варіант» (головний виконавець – ЛЦ ІКД НАНУ-НКАУ) присвячено вимірюванню електричних струмів та електромагнітних полів іоносферної плазми з борту супутника «Січ-1М» для прогнозу іоносферних явищ, зумовлених
    сейсмічною активністю. Учасники робіт – міжнародний колектив з Великобританії, Польщі, Франції, Росії та України під науковим керівництвом українських вчених. Для реєстрації структури електричних характеристик космічної плазми підготовлено комплекс наукової апаратури. За період польоту супутника отримано та передано на Землю цінну наукову інформацію, проведено її обробку та інтерпретацію.

    Проект «Іоносфера» експериментальний мобільний акустичний випромінювач атмосферних досліджень (ЛЦ ІКД НАНУ-НКАУ) доповнює вивчення закономірностей і взаємодій у ланцюжку літосфера–атмосфера–іоносфера–магнітосфера Землі. Його основна мета – наземний і супутниковий моніторинг іоносферних параметрів, дослідження процесу передачі енергії від поверхні Землі в іоносферу через акустичний канал. Створено автомобільний акустичний випромінювач та наземний мобільний комплекс для вимірювання фізичних полів, теоретично обґрунтовано можливі механізми підсилення акустичних збурень в атмосфері, проведено комплексні експерименти в обсерваторії Інституту іоносфери НАНУ та МОНУ та наземно-космічний акустичний експеримент з французьким супутником DEMETER. В результаті експериментів встановлено вплив акустичних збурень на процеси в іоносфері та верхній атмосфері Землі. Розроблено методику організації моніторингу електромагнітного оточення МКС та програму досліджень, виготовлено апаратний комплекс в рамках космічного експерименту «Обстановка». Прикладними аспектами досліджень є прогноз землетрусів, розробка методів управління погодою.

    Метою проекту «Зондування» (НЦАКДЗ ІГН НАНУ) є вивчення глобальних та регіональних змін довкілля на основі дистанційних методів, створення наукових основ та космічних технологій раціонального природокористування.
    Для визначення оптимальних напрямів розвитку вітчизняних систем дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) створено методологію оцінки їх науково-інформаційної та соціально-економічної ефективності, розроблено науково-прикладні програми використання супутникових даних, підготовлено низку державних стандартів в галузі ДЗЗ. З метою вирішення актуальних екологічних та природоресурсних задач відпрацьовано методи космічного моніторингу техногенного впливу на території, визначення стану та складу лісів, параметрів снігового покриву, вологості та вологозапасу ґрунтів сільгоспугідь, покладів вуглеводнів на шельфі, виконано експериментальні дослідження з моніторингу параметрів моря, розроблено тематичні карти для Національного атласу України. Виконано ряд робіт в рамках участі України в міжнародних організаціях зі спостереження Землі.


    Позаатмосферна астрономія та астрофізика
    Коронас-ФУ грудні 2005 року завершився масштабний міжнародний проект «Коронас-Ф», присвячений дослідженням Сонця з використанням фотометра ДИФОС, створеного за участю спеціалістів ГАО НАНУ. Отримано нові наукові результати щодо спектрів потужності коливань сонячного випромінювання, їх просторових і фазових властивостей. Дані орбітальних досліджень зіставлялися з результатами синхронних наземних спостережень. Отримані результати розширюють теоретичні та експериментальні уявлення фізики Сонця.


    СТЕП-Ф Метою міжнародного експерименту «Коронас-Фотон» (ХНУ МОНУ) є продовження комплексних досліджень Сонця на перспективному спеціалізованому супутнику та вивчення впливу сонячної активності в різних діапазонах довжин хвиль на електромагнітну та радіаційну обстановку довкола Землі. Українськими учасниками експерименту розробляється супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф для вивчення динаміки високоенергетичних заряджених часток магнітосферного та сонячного походження. Розроблено наукову програму досліджень. Виготовлено лабораторний та технологічний зразки телескопа, проведено стиковочні випробування технологічного зразка у складі космічного апарата. Ведеться виготовлення льотного зразка. В процесі виконання проекту розроблено та створено унікальні позиційно-чутливі кремнієві матричні детектори заряджених часток високих енергій.

    Метою проекту «Інтерферометр» (РІ НАНУ) є спостереження об’єктів ближнього та дальнього космосу за допомогою радіотелескопа РТ-70, який є однією з найбільших у світі антенних систем. Для підвищення інформативності телескопа в автономному режимі та в мережах радіоінтерферометрів з наддовгими базами (РНДБ) здійснюється його дооснащення та модернізація. Розроблено та впроваджено на РТ-70 нові елементи сучасного приймально-реєстраційного комплексу сантиметрово-дециметрового діапазонів хвиль, проводиться підготовка телескопа до нових РТ-70перспективних досліджень (місія «Радіоастрон»). Виконано радіолокацію об’єктів Сонячної системи (планет, астероїдів, які наближаються до Землі), вивчено радіозображення галактичних та позагалактичних джерел, здійснено картографування радіовипромінювання Галактики та побудовано карту радіояскравості досліджуваних областей неба. Проведено успішні експерименти з прийому телеметричних сигналів апаратів далекого космосу («Марс-Експрес» і «Розетта») та експерименти у рамках міжнародної РНДБ-мережі. Отримано дані спостережень каталогізованого «космічного сміття», вперше виявлено дрібні фрагменти «космічного сміття» на геостаціонарних орбітах.

    Проект «Астро» (ГАО НАНУ). Розробляються унікальні прилади для перспективних астрономічних досліджень. Створюється наукова апаратура – ультрафіолетовий статичний Фур’є-спектрометр та спектрометр-поляриметр – для російсько-українського космічного експерименту «Планетний моніторинг – Спектрометр-поляриметр» на борту робочий блок поляроїдного модулятораМіжнародної космічної станції. Використання цих приладів дозволить вивчати властивості газово-аерозольного шару планетних атмосфер, безатмосферні тіла Сонячної системи, інтенсивність випромінювання Сонця в УФ-діапазоні, здійснювати моніторинг Землі. Виготовлено та випробувано макети ряду вузлів, блоків і оптичних елементів приладів, проводиться розробка програм і методик наземної обробки даних, виконано спостереження інфрачервоних спектрів земної атмосфери для визначення вмісту озону. Здійснено підготовку та виготовлення обладнання для проведення лазерного атмосферного комунікаційного супутникового експерименту. Реалізація результатів робіт матиме суттєве значення для дослідження природи кліматичних змін.



    Космічна біологія, фізика невагомості, технологічні дослідження
    міжнародна космічна станція
    В рамках проекту «Сегмент» (ВАТ «НВК «Курс» та кооперація інститутів НАНУ) проводиться підготовка до реалізації на борту Міжнародної космічної станції циклу космічних експериментів (КЕ) для вивчення впливу невагомості на живі об’єкти, фізико-хімічні процеси та властивості речовин. Роботи здійснюються згідно з «Довгостроковою програмою російсько-українських наукових досліджень і експериментів на російському сегменті МКС». Спільно з російськими організаціями розроблено методики орбітальних досліджень і наукову апаратуру, виконується наземне відпрацювання таких бортових експериментів:

    Назва експерименту
    (Виконавець)
    Завдання експерименту
    «Обстановка»
    (ЛЦ ІКД НАНУ-НКАУ)
    Розробка та створення бортової системи збору даних про електромагнітну обстановку навколо МКС
    «Планетний моніторинг –
    Спектрометр-поляриметр»
    (ГАО НАНУ)
    Моніторинг планет Сонячної системи та Землі з борту МКС
    «Матеріал-Тертя»
    (ІПМ і СКТБ ФТІНТ НАНУ)
    Дослідження матеріалів космічної техніки на тертя та знос
    «Морфос-В»
    (ІМФ НАНУ)
    Вирощування кристалів модельних речовин в умовах мікрогравітації
    «Пента-Втома»
    (СКТБ ФТІНТ НАНУ)
    Дослідження впливу факторів космічного простору на характеристики втоми матеріалів космічного призначення
    «Трубка»
    (ІПМ НАНУ)
    Розробка малогабаритних теплових труб для систем охолодження космічної апаратури
    «Біополімер»
    (ІХВС НАНУ)
    Розробка методів отримання полімерних матеріалів, стійких до біокорозії
    «Біосорбент»
    (ІСПЕ НАНУ)
    Створення вуглецевих сорбентів та їх використання у космічній медицині і біотехнології
    «Біолабораторія-М»
    (ІБ НАНУ)
    Дослідження біологічних ефектів мікрогравітації на клітинному та молекулярному рівнях
    «Технологія»
    (ІЕЗ НАНУ)
    Розробка основ отримання в космосі досконалих напівпровідникових і композитних матеріалів
    «КПО»
    (ІЕЗ НАНУ)
    Розробка конструкцій перетворюваного об’єму і технологій їх виготовлення
    «Кільце»
    (ІКД НАНУ-НКАУ)
    Вимірювання електромагнітних флуктуацій в іоносфері Землі


    Результатом робіт стане отримання принципово нових знань в галузі фізики, біології, медицини, а також створення перспективних космічних і наземних технологій.


    Завдання проектів медико-біологічного профілю «Клітина» і «Космобіологія» (ІБ НАНУ) – вивчення гравічутливості живих істот на різних рівнях їх організації, механізмів адаптації до умов мікрогравітації, розробка космічного обладнання та біотехнологій. У цій області космічної науки Україна посідає одне з провідних місць у світі. У виконанні досліджень задіяно низку профільних організацій Національної академії наук, Академії медичних наук, університети.

    Серед результатів робіт – принципово нова наукова інформація щодо причинних зв’язків між змінами в клітинах і змінами на рівні організму в цілому. Вперше на рівні нанорозмірних підсистем кісткової тканини визначено механізми демінералізації кісток, що дозволяє на нових принципах розробляти контрзаходи для гальмування демінералізації кісткової тканини як в умовах невагомості, так і при остеопорозі в земних умовах. Досліджено відповідь системи «вірус-рослина» на дію мікрогравітації, запропоновано нові моделі для вивчення її впливу на біологічні ритми в організмі людини, імунну та нервову систему, мікроциркуляцію крові. Розроблено технології культивування низки біооб’єктів для систем життєзабезпечення космонавтів в тривалих космічних подорожах.
    Отримані результати є основою для з’ясування біологічної ролі гравітації в існуванні та функціонуванні біосфери Землі, внеском у розвиток гравітаційної та загальної біології.

    Системні дослідження

    Метою системних досліджень є вибір пріоритетів космічної діяльності з урахуванням міжнародних тенденцій і специфіки України для обґрунтування стратегічного планування, підвищення ефективності роботи галузі.

    У рамках проекту «Система» (ІТМ НАНУ-НКАУ) розроблено можливі сценарії розвитку космічної діяльності України, методику оцінки ефективності проектів З(Н)КПУ. Сформовано проект нової Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 рр. з його економічним обґрунтуванням, проект Програми співробітництва між Україною і Російською Федерацією в космічній сфері. Відповідно до завдань розвитку технологічного потенціалу галузі систематизовано стратегічно важливі і перспективні космічні технології, розроблено заходи щодо їх впровадження.

    У проекті «Система-1» (ННК ІПСА НТУУ «КПІ» МОНУ та НАНУ) перспективи розвитку космічної діяльності в Україні розглянуто із застосуванням методології технологічного передбачення. На цій основі розроблено нові концепції побудови сценаріїв майбутнього космічної галузі, створено інформаційну платформу та інструментарій сценарного аналізу у вигляді комплекса математичних, програмних, логічних та організаційно-технічних засобів.

    Мета проекту «Аналіз» (ІКД НАНУ-НКАУ) – науково-методичне забезпечення виконання З(Н)КПУ. Побудовано структурну цільову модель космічної діяльності в Україні як інструмент стратегічного і тактичного планування; для підтримки рішень з вибору перспективних напрямів та підведення підсумків виконаних робіт створено багатокритеріальні методики оцінки ефективності космічних проектів і програм. Виконано цикл системних досліджень з актуальних питань ДЗЗ і космічної погоди, розроблено методику атмосферної корекції космічних знімків земної поверхні, створено наукові основи та виготовлено макети надчутливого оптокріогенного гравіметра та оптичного датчика для гіперспектрального оцінювання стану рослинності.

    Метою проекту «Право» (МЦКП ІДП НАНУ) є подальше формування та вдосконалення національного космічного законодавства для вирішення актуальних завдань розвитку космічної галузі в сучасних внутрішніх та зовнішніх умовах. Здійснювався правовий супровід реструктуризації галузі, проведено науково-практичні експертизи низки проектів документів, питань ціноутворення на космічну продукцію, процедур і дій ряду підприємств і організацій. Забезпечено участь у роботі сесій Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях та його Юридичного підкомітету, проведено симпозіум ООН – Україна з космічного права (листопад 2006). Здійснювалась інформаційно-аналітична та видавнича діяльність. Видано збірник «Космічне право України» (випуск четвертий) та ряд томів багатотомного Тематичного зібрання «Космічне законодавство країн світу».

    Інформаційно-аналітична підтримка реалізації завдань З(Н)КПУ забезпечувалась виконанням проектів «Інформація» (ТОВ «ІАЦ «Спейс-Інформ», ГАО НАНУ). Для інформування громадськості про поточні результати робіт здійснювалося регулярне видання журналу «Космічна наука і технологія», у 2004 і 2006 роках випущено збірник «Космічні дослідження в Україні» у якості звіту для міжнародної організації COSPAR. Для популяризації досягнень української космонавтики здійснено ряд презентацій НКАУ, підготовлено та видано низку буклетів та ілюстративних матеріалів.
    УМС-1Роботи за проектом «Освіта» (НЦАОМУ) роблять внесок у вирішення нагальної для галузі проблеми підготовки молодих спеціалістів. Його мета – залучення студентів та старших школярів до роботи над конкретним космічним проектом – створенням українського молодіжного супутника (УМС). Проведено конкурси проектів, обговорено 60 конкурсних пропозицій молодіжних творчих колективів ВУЗів, підприємств України та СНД, проведено семінари та науково-практичні конференції, підготовлено навчально-методичну літературу. Сформовано концепцію УМС-1 і УМС-2, розроблено ескізну і конструкторську документацію щодо створення УМС-1, виготовлено та випробувано дослідні зразки складових корисного навантаження супутника.

 
12/05/2018: До 21-ї річниці польоту першого космонавта України Леоніда Каденюка

12/04/2018: Двадцять перша річниця польоту українського космонавта Леоніда Каденюка на космічному шаттлі «Колумбія» (19 листопада – 5 грудня 1997 року)

11/26/2018: Колегія Державного космічного агентства України підвела підсумки діяльності підприємств галузі за 9 місяців 2018 року

11/21/2018: Відбувся успішний пуск ракети-носія «Вега»

11/19/2018: Відбувся успішний пуск ракети-носія «Антарес»